Історія успіху

« Може то буде початок дороги, й інші підуть по наших слідах…»
Марія Поплавська, Вєпш, Польща
У грудні, 2008 р. – червні 2009 р. жіноча благодійна громадська організація « Наші Візії »( м.Жидачів, Львівська обл.) реалізовувала проект
« Молодь Жидачева спішить на допомогу » у рамках програми « Чемпіони європейської освіти » ( ГО « Європейський діалог » , м. Львів ). Партнери проекту : Жидачівський міський Центр творчості для дітей та молоді, гімназія ім. О. Партицького, Жидачівська міська рада, медійні партнери : газети « Новий час», «Папірус», місцеве радіомовлення.
Мета проекту : формування в учнівської молоді міста Жидачева розуміння європейських цінностей , зокрема, активної громадської позиції, толерантності – міжвікової, та до людей самотніх, похилого віку, шляхом організації спільних заходів учнівської молоді з людьми цієї категорії та надання їм адресної допомоги.
Чому ми зупинились саме на цій ідеї? У Жидачеві, відповідно до даних Жидачівського відділу соціального захисту населення, серед людей похилого віку близько 175 осіб є самотніми. Це люди, яким справді потрібна допомога, не тільки фізична, але й звичайне спілкування. У місті немає практики допомоги молодими людьми цим людям. Швидше, навпаки, спостерігається повна байдужість до їхніх проблем. І тому нам хотілося зробити певні кроки щодо ліквідації цієї проблеми, а також привернути увагу громадськості до неї.
Найперше, що ми зробили, це проінформували громадськість міста про початок проекту через ЗМІ ( статті у газетах « Папірус», « Новий час »,
виступ по місцевому радіо). Члени « Наших Візій » вивчали досвід європейських держав щодо роботи з літніми людьми, зокрема Німеччини і Польщі. Нами було зібрано чимало цікавої інформації, яку можна було використати « як керівництво до дії». Для учнів гімназії ім.О.Партицького та гуртківців ЦТДМ було проведено тренінгові заняття, на яких: дітей знайомили з основами проектної роботи; розкривали суть деяких європейських цінностей, наприклад, таких як толерантність, зокрема міжвікова толерантність та до людей самотніх похилого віку; розглядались проблеми волонтерської роботи, тощо . На цих заняттях, а також у пресі було оголошено конкурс дитячих творів, малюнків, віршів на тему « Молодь хоче допомагати », а також конкурс фотографій « Завжди поруч » . Ці роботи увійшли у збірочку під однойменною назвою. Було проведено зустрічі з старшими людьми. Ці заходи носили неформальний характер « чаювання », під час якого гості розповідали свої життєві історії, хто чим займається, про свої захоплення. Також було проведено « круглий стіл » для вчителів християнської етики нашого району, представників громадських організацій міста на тему « Люди похилого віку. Доля, яка чекає усіх ». На ньому було обговорено проблеми літніх людей, можливості співпраці з ними молоді, шляхи часткового розв’язання проблеми.
Про всі проведені заходи було написано у місцевих газетах
( «Новий час» та «Папірус» ).
Маю надію, що промоція добрих справ у нашому місті зацікавить багатьох членів громади, і буде спонукати усіх нас до ще більш динамічної та ефективної роботи.
Леся Баранкевич, керівник проекту.

До вашої уваги деякі відгуки дітей про участь у проекті.
« Багато проектів є чудових, і я брала в них участь. Але цей проект зацікавив мене найбільше. Деякі пенсіонери є «непосидючі», вони мають багато захоплень: вишивають, печуть торти. Я змогла поспілкуватись з такими людьми. І що я помітила, що в них усіх є український дух! Якщо у них немає родичів, то вони мають комусь передати свої знання і вміння. Обов’язково.
У мене також є захоплення: я люблю «бісерувати». Після цих зустрічей я зрозуміла, що треба себе вдосконалювати навіть у своєму захопленні. І тоді ти зможеш стати успішною людиною. І ще : ми повинні допомагати старшим людям. Коли ти сама станеш такою немічною, старою людиною, ти зрозумієш , як не хочеться бути одному. Тому сьогодні підтримай когось, кому це потрібно. І завтра хтось підтримає тебе.»
Мар’яна Яворовська ,
учениця 8-го класу
Жидачівської гімназії ім.О.Партицького.

« …У мене склалось дуже гарне враження від зустрічі з літніми людьми. Було цікаво. Вони розказували свої історії, і чим займаються , будучи вже на пенсії. Вони все одно мають багато захоплень! Я хочу зустрітись з такими людьми знову. Бо у мене ще є чимало до них запитань…»
Галина Сас,
учениця 8-го класу
Жидачівської гімназії ім.О.Партицького



« Коли ми обговорювали, що можемо зробити для людей трошки старших чи одиноких, то вирішили подарувати їм маленькі подарунки. Здавалось би, що це щось дуже просте і незначне. Та в цих подарунках є одна маленька деталь: ми робимо їх своїми руками, від щирого серця. І тому вони неодмінно принесуть тепло і радість тим, хто їх отримає. А нам більше нічого і не треба ».
Вікторія Маркевич,
учениця 8-го класу
Жидачівської гімназії Гро.О.Партицького